Кількість земель,  придатних для сільськогосподарського використання на земній кулі обмежена, до того ж їх не можна замінити жодними іншими ресурсами. Щороку з активного використання вилучаються мільйони гектарів земель, втрата кожного гектара родючої землі зменшує можливості людства вирішити продовольчу, сировинну, соціальну та інші глобальні проблеми.

Тому введення в сільськогосподарське виробництво техногенних (насипних) ґрунтів дозволить частково вирішити цю проблему. Однією з актуальних проблем, які гальмують ефективне використання техногенних ґрунтів, є відсутність інформації щодо механізмів взаємовпливу ґрунтових режимів,  фізико-хімічних властивостей на біологічну продуктивність ґрунту.  На сьогоднішній день є необхідним вивчення ґрунтових режимів техногенних ґрунтів і їх впливу на продуктивність вирощуваних культур.

Метою наших досліджень було  вивчити вплив різних видів добрив на продуктивності картоплі  на техногенному (насипному) ґрунті,  придатність таких ґрунтів для вирощування основних с. г. культур.

Дослід був закладений на базі Інформаційно-дорадчого центру Львівського облводгоспу на техногенному ґрунті  з такими агротехнічними показниками: рН _сол  - 7,6 – 7,7,  вміст гідролізованого азоту ( за Корнфілдом) -118-120 мг/кг, рухомого фосфору  (за Чиріковим) – 47- 52 мг/кг  та обмінного калію (за Чирковим) - 68-70 мг/кг ґрунту. 

 В досліді використовували органо-мінеральне добриво ОМД «Вітафілд» (N - 3,7%,  Р₂О₅ – 6,03%,  і К₂О – 5,5), виробництва «Феміда-Інтер» у  гранульованій формі, яке вносили під основний обробіток в нормі 2т/га. Еквівалентну норму мінеральних добрив у формі нітроамофоски             (N:P:K – 17:17:17%), вносили  в рядки і підживленняю. Бактеріальний препарат ФМБ – 32-3, виробництва біолабораторії Державної інспекції із захисту рослин у Львівський області - обробляли садивний матеріал – бульби картоплі  середньораннього сорту „Агаве” німецької селекції.

Технологія виготовлення органо-мінерального добрива «Вітафілд» базується на ферментації підстилкового пташиного посліду у подрібненому вигляді впродовж одного місяця у буртах з доведенням температури до 40 - 45⁰С. За потребою перед гранулюванням вводять перемелені  хімічні добрива із заданим співвідношенням NPK.

Фосфоромобілізатор ФМБ – 32-3 – біопрепарат на основі фосфоромобілізуючих бактерій, які трансформують важкодоступні форми органофосфатів в доступну для рослин форму.

Нашими дослідженнями встановлено, що удобрення картоплі суттєво впливає на зміну агрохімічних показників ґрунту та врожайність картоплі (табл. 1).       

Таблиця 1

Вплив удобрення картоплі на агрохімічні  показники ґрунту

Для нормального росту і розвитку бульб  картоплі оптимальною є слабокисла реакція ґрунтового розчину ( рН – 5,5 – 6,0), тому слаболужна реакція даного ґрунту негативно позначилася на продуктивності картоплі. Внесенням добрив можна  впливати на зміну показника кислотності ґрунту.  Так внесення  органо-мінерального добрива „Вітафілд”  зменшує показник рН на 0,2 порівняно з не удобреними  контрольними варіантами. За удобрення  картоплі мінеральними добривами N ₂₀₀Р₁₀₀ К₂₄₀ показник рН був найнижчим (7,2). Сумісне внесення ОМД «Вітафілд» і мінеральних добрив підкислює ґрунт до рН 7,4. Біопрепарат ФМБ-32-3, застосований разом із мінеральними добривами знижує цей показник до рівня 7,4.                                                                                     

Вміст елементів живлення також залежав від внесених в ґрунт добрив. Найменше азоту в ґрунті містилося на контрольних не удобрених ділянках – 114мг/кг. Удобрення картоплі мінеральними добривами з розрахунку N ₂₀₀Р₁₀₀ К₂₄₀ підвищує вміст азоту до 215мг/кг , що складає 88,5%. Найвищий (232мг/гк) вміст азоту в ґрунті відмічено за сумісного використання ОМД «Вітафілд» і мінеральних добрив, що пояснюється високим вмістом азоту в самому добриві.  Застосування фосфоромобілізатора ФМБ-32-3 не впливало суттєво на зміну цього показника.

Щодо вмісту рухомого фосфору, то на всіх ділянках досліду вміст його в ґрунті був дуже низьким. Проте на удобрених ділянках вміст фосфору був вищим ніж на контролі. Застосування фосфоромобілізатора збільшує вміст в ґрунті рухомого фосфору порівняно з контролем на 47%. Дещо  більший ефект відмічено за сумісного використання бактеріального препарату і мінеральних добрив – вміст рухомого фосфору  збільшився на 19% порівняно з окремим внесенням біопрепарату.

Найвищий вміст рухомого  фосфору відмічено на ділянках з сумісним внесенням ОМД «Вітафілд» і мінеральних добрив.

Аналогічно змінювався вміст обмінного калію в ґрунті від внесених добрив.

Таким чином, застосування мінеральної системи удобрення картоплі найбільш суттєво підвищує вміст основних елементів живлення  і сприяє підкисленню даного ґрунту, що в умовах досліду  позитивно позначається на врожайності цієї культури (табл. 2).

В умовах досліду врожай картоплі був невисоким, що пояснюється агрохімічними властивостями ґрунту і несприятливими метеорологічними умовами. Проте на удобрених варіантах врожай бульб картоплі значно перевищував відповідний показник на контрольних ділянках.

Найвищий приріст врожаю картоплі забезпечує внесення мінеральних добрив - 118,5 ц/га, або 139,0  %, що пояснюється  сприятливими для розвитку рослин ґрунтовими умовами.

Удобрення картоплі органо-мінеральним добривом підвищує врожай на 67,4 ц/га або 79,1%.

Таблиця 2

Вплив удобрення на врожай бульб картоплі

                        НіР _0,5 ц/га                            21,3      

        Найменший приріст врожаю порівняно з контролем забезпечує внесення біопрепарату  ФМБ-32-3 – 16,7 ц/га або 19,6%. За сумісного   внесення мінеральних добрив і  «Вітафілду»  приріст врожаю становив 88,9 ц/га або 103,4%.

Таким чином техногенні ґрунти придатні для вирощування  основних сільськогосподарських культур і картоплі зокрема. На таких типах  ґрунтів надзвичайно ефективним є застосування органічних і мінеральних добрив. При формуванні техногенних ґрунтів необхідно враховувати агрохімічні їх властивості і забезпечувати оптимальні умови для розвитку культурних рослин.  Залежно від рівня кислотності картоплю слід удобрювати фізіоло-гічно-лужними або фізіологічно-кислими мінеральними добривами  в поєднанні з органо-мінеральним добривом «Вітафілд».

Для більш детальніших висновків необхідно :

1.      Дослідження за даними питаннями необхідно продовжити протягом  наступних років.

2.     Вивчити вплив застосованих добрив на динаміку фізико-хімічних властивостей даного ґрунту.