Львівська ГГМЕ

Інформація про діяльність Львівської гідрогеолого-меліоративної експедиції за 2017 рік

johnkor — Thu, 01 Feb 2018 09:38:34 GMT

Перелік підготовлених та доведених до користувачів документів з оцінки, прогнозу та контролю стану меліорованих земель за 2017 рік

johnkor — Thu, 01 Feb 2018 09:08:17 GMT

Інформація по експедиції

johnkor — Thu, 02 Nov 2017 06:52:36 GMT

В експедиції підготовлена інформація щодо спостереження за рівнями ґрунтових вод та контролю підтоплення земель і сільських населених пунктів по Львівській області за період з 1.10.2016 по 1.10.17 р.р.

Висновки і пропозиції з покращення гідрогеологічних умов земель, сільських населених пунктів і ліквідації підтоплення :

Формування меліоративного стану на осушуваних землях і прилеглих до них територіях в Львівській області відбувались, головним чином, під впливом техногенних і кліматичних чинників із врахуванням геоморфологічних, гідрогеологічних і гідрологічних умов.

Метеорологічні умови за поточний період в окремі місяці ( липень) сприяли виникненню короткочасного підтоплення на богарних та меліорованих землях. Підтопленню, зокрема постійному, сприяв і відповідний технічний стан осушної мережі і ГТС. Він в цілому задовільний, однак на осушувальних системах виявлені численні несправності відкритої і закритої осушувальних мереж та ГТС, в основному, внутрігосподарської.

Для покращення гідрогеологічних умов та запобігання виникненню підтоплення меліорованих земель і с.н.п. необхідно провести такі заходи:

- виконати очищення магістральних каналів та огороджуючої мережі від намулу, деревної та чагарникової рослинності;

- відремонтувати гідротехнічні споруди на відкритій мережі, дренажні гирла – на закритій;

- провести реконструкцію гончарного дренажу на площі 4588 га та побудувати його на 5265 га;

поліпшити агрофізичні властивості ґрунтів за рахунок проведення глибокого розпушення та вапнування;
виконати ремонтні роботи пошкоджених дамб.

Орієнтовна вартість заходів складає 34079,6 тис. гривень.

ІНФОРМАЦІЯ про кислотно-меліоративний стан

johnkor — Thu, 02 Nov 2017 06:45:42 GMT

ІНФОРМАЦІЯ про кислотно-меліоративний стан осушуваних сільськогосподарських угідь Львівської області за 2016 рік

Висновки по інформації:

В результаті проведеного кислотного обстеження виявлено, що за реакцією середовища на осушуваних с/г угіддях Золочівського району на площі 3419 га склався добрий меліоративний стан, на площі 1050 га – задовільний, на площі 22210 га – незадовільний, Перемишлянського району на площі 4375 га склався добрий меліоративний стан, на площі 800 га – задовільний, на площі 9393 га – незадовільний, Мостиського району на площі 8376 га склався добрий меліоративний стан, на площі 4100 га – задовільний, на площі 8822 га – незадовільний. На осушуваних угіддях Миколаївського району на площі 8891 га склався добрий меліоративний стан, на площі 2406 га – задовільний, на площі 9982 га – незадовільний. На осушних угіддях Старо-Самбірського району склався добрий меліоративний стан на площі - 3450 га, задовільний на площі - 2495 га. На осушних угіддях Турківського району незадовільний меліоративний стан склався на площі - 91 га. На осушних угіддях Сколівського району задовільний меліоративний стан склався на площі - 50 га ,незадовільний на площі - 273 га.

Для покращення меліоративного стану осушуваних с/г угідь Львівської області необхідно провести вапнування на загальній площі 11058 га.

Виконання робіт партіями експедиції в жовтні

johnkor — Mon, 23 Oct 2017 06:27:11 GMT

Привітання

johnkor — Fri, 13 Oct 2017 07:41:50 GMT

В цей світлий святковий день бажаємо усім родинного щастя, сімейного затишку, козацького здоров’я, невичерпної енергії і пориву!

Невідворотна екологічна катастрофа на півночі Європи

johnkor — Sun, 08 Oct 2017 18:14:28 GMT

Вчені заявили про невідворотну екологічну катастрофу на півночі Європи

Через те, що північне море нагрівається швидше за світовий океан, під загрозою опинилось біорізноманіття, чия часткова руйнація може знищити загальну екосистему.

Північне море впродовж останніх 45 років нагрівалося вдвічі швидше за світовий океан, пише DW. Якщо в середньому температура океанів за цей період зросла на 0,74 градуса, то Північне море потеплішало на 1,67 градуса.

Про це повідомило німецьке міністерство захисту довкілля з посиланням на дані міжурядової групи експертів з питань змін клімату (IPCC). Згідно з різними підрахунками науковців, температура морів може зрости до 2100 року іще на 1,7-3,2 градуси.

Зміни клімату загрожують зникненням видів, які є більш чутливими до температур. У Північному морі, наприклад, скоротилася популяція тріски. Натомість збільшується кількість риб, які зазвичай живуть у південніших водах.

Німецька партія Зелених закликала у зв'язку з опублікованими даними посилити боротьбу зі змінами клімату. За її словами, кліматична загроза насувається у той час, як Трамп заперечує цей факт, а німецька верхівка відмовчується щодо проблеми.

Модернізація очисних споруд

johnkor — Sun, 08 Oct 2017 18:07:45 GMT

Польський екологічний фонд допоможе Львову модернізувати очисні споруди
Національний фонд охорони довкілля і водного господарства Польщі готовий надати місту позику під мінімальний відсоток для модернізації очисних споруд Львова.

Сьогодні, 5 жовтня, під час екологічного форуму «Вода та енергія» було підписано меморандум про співпрацю між Львовом та Національним фондом охорони довкілля і водного господарства Польщі. Фонд у майбутньому готовий надати місту позику на модернізацію очисних споруд стічних вод Львова.
Меморандум підписали президент фонду Казімєж Куйда, міський голова Львова Андрій Садовий, директор ЛМКП «Львівводоканал» Валентин Вольський та заступник міністра екології та природних ресурсів України Михайло Кузьо.
Рік тому ми провели плідні переговори і зараз можемо розвивати цю співпрацю. Мені приємно, що ми сьогодні підписали цей меморандум», – говорить Куйда.
«Щодо сьогоднішньої співпраці: це буде повна модернізація системи для того, щоб мати найсучасніші очисні споруди», - додає Андрій Садовий. Також він нагадує, що у міста є ще один великий проект – біогазова установка для переробки мулу стічних вод.

У повітрі над Україною виявлено радіотоксичний Рутеній-106

johnkor — Sun, 08 Oct 2017 18:05:36 GMT

Останні кілька днів в повітрі вимірювальними комплексами АЕС України АСКРО (автоматична система контролю радіаційної обстановки) українського гідрометеорологічного центру та спеціалізованими підрозділами радіаційного моніторингу у Швейцарії, Польщі, Італії, Німеччині, Австрії, Чехії, Франції було зареєстровано радіоізотоп Рутенію «Рутеній-106» у вигляді аерозолю.

Концентрація у м. Київ становить 1-2,2 мБк/м3. Допустима концентрація даного ізотопу складає 500 мБк/м3. Таким чином, концентрація Рутенію-106 в Києві суттєво нижча допустимого рівня, хоча при нормальних умовах даний ізотоп не фіксується взагалі. За оцінками, зростання концентрації ізотопу радіонукліду відбулося в перших числах жовтня.

Рутеній-106 використовується в медичній галузі при лікуванні онкозахворювань очей. Також цей ізотоп застосовують в якості еталонного джерела при повірці приладів радіаційного контролю та у паливних елементах супутників. По своїй радіотоксичності Рутеній-106 знаходиться в одному ряді з Цезієм-137.

На сьогодні можна стверджувати, що подія не пов’язана із роботою АЕС України, оскільки при будь-якому радіаційному викиді на енергоблоках АЕС, в навколишньому середовищі, реєструвалися б в, першу чергу, радіоізотопи йоду, цезію та радіоактивних інертних газів, що наразі не фіксується.

На сьогоднішній день ситуацію можна назвати контрольованою, але такою, що вимагає проведення широкомасштабних досліджень з залученням спеціалізованих підрозділів радіаційної безпеки. На думку експертів Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки, вплив на здоров’я українців інциденту можна вважати мінімальним.

Водна нечисть

johnkor — Thu, 05 Oct 2017 05:55:50 GMT

Чистих річок в Україні більше немає. Найменший відсоток води знаходять у суміші сільськогосподарських добрив, каналізаційних і промислових стоків у Сіверському Дінці, Західному Бузі та в притоках Дніпра.

Дослідники Національної геофізичної обсерваторії називають Сіверський Донець, Західний Буг, Дністер, а також притоки і водосховища Дніпра найбруднішими річками країни. Наприклад, пише видання, в Західному Бузі вміст азоту перевищує гранично допустиму концентрацію у 15 разів, а важких металів - у вісім разів. У притоках Дністра - Тисмениці, Опорі, Лімниці, Бистриці Надвірнянській - сполук марганцю більше від норми в 29 разів, а міді в 41.
Крім того, в дніпровських водосховищах - Київському, Каховському, Кременчуцькому та Дніпродзержинському - обидва ці елементи деколи перевищують норму вже у 80 разів. У притоках ж Дніпра - Прип'яті, Тетереві, Ірпені, Десні та інших - вміст заліза, марганцю і міді перевищує норму в деяких випадках у 18, 57 і 40 разів відповідно.
У зв'язку з цим медики попереджають, що купання в такій воді може викликати хвороби шкіри, а її тривале вживання в їжу навіть після очищення на водоканалах - ураження центральної нервової та серцево-судинної систем, а також кишково-шлункового тракту.

Корреспондент також робить висновок, що брудні річки зустрічаються не тільки на сході країни, але і на заході, а також і півдні, екологія яких лише на перший погляд бездоганна. Заступник директора з моніторингу та техніки Центральної геофізичної обсерваторії Леонід Табачний зазначає, що в кожному регіоні свої джерела забруднення.
У Центральній Україні, де протікає Дніпро, це мінеральні добрива, що масово використовуються в сільському господарстві, а Сіверський Донець гублять нафтохімічні комбінати і шахти, а Західний Буг - каналізаційні стоки. "Чистих річок в Україні немає", - упевнений директор Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН України Владислав Гончарук.
Неорганічне сміття, особливо пластиковий посуд і будівельні відходи, експерти називають потужною хімічною зброєю. У процесі їхнього розкладу утворюється фільтрат, що проникає в підземні водоносні горизонти, а звідти через ґрунтові води - у поверхневі. В цілому в 2011 році в річки, озера і водосховища було скинуто понад 7,7 млрд кубометрів різних відходів, з яких очищених було трохи більш ніж половину.
Минулого року у річки та озера потрапили гігантські порції сульфатів, хлоридів, нітритів, фосфатів, у тому числі понад 400 тисяч тонн нафтопродуктів, яких вистачило б для тривалої роботи великої мережі бензозаправок. Причому з цих же водойм мешканці країни отримують близько 70% питної води.