Четвер, 28.03.2024, 12:01
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS


      Державне агентство водних ресурсів України
      Львівське обласне управління водних ресурсів

      Львівська гідрогеолого-меліоративна експедиція

Меню сайту
Статистика

Інформаційно-аналітичні матеріали

І Н Ф О Р М А Ц І Я

про якість дренажних вод на меліорованих землях типових осушувальних систем Львівської області за 2016 рік

      Формування якості дренажних вод являє собою складну сукупність процесів обміну хімічними речовинами природних вод в різноманітних геолого-меліоративних умовах та при різному антропогенному навантаженні. За умовами гідрогеолого-меліоративного стану Львівська область поділена на 11 гідрогеолого-меліоративних районів. В межах цих районів виділено 11 найбільш характерних (еталонних) осушувальних систем:

 Багатофакторність процесу формування якості дренажних вод утруднює вивчення і розробку науково обґрунтованих підходів до управління та раціонального регулювання якості дренажного стоку.

            1.1 Аналіз чинників, що впливають на якість дренажних вод

            Основними чинниками, що безпосередньо впливають  на якість дренажних вод, є природні та господарські.

       Домінуючим природним фактором  в Львівській області є наявність хімічних сполук, які містяться в четвертинних та підстилаючих відкладах. Головними розчинними у воді мінералами, які визначають хімізм природних вод являються: галіти, гіпси, кальцити, доломіти, сильвініти та поклади сірки.

            Хлоридні, натрієво-калієві води зустрічаються в Передкарпатті повсюдно, а найпоширеніші вони біля Стебниківського калійного родовища . Сульфатні – в зонах впливу Яворівського та Роздільського сірчаних родовищ.   Гідрокарбонатно-кальцієві води поширені майже на всій території регіону, які формуються в карбонатних мергелях, вапняках, карбонатних лесах, карбонатних піщаниках, тощо. Наявність гіпсу також спричинює появу сульфатних і кальцієвих вод, що створює диспропорції в забезпеченості ґрунтів основними хімічними компонентами та неповне використання їх рослинами.

            Основними господарськими чинниками, що впливають на якість дренажного стоку є:

            а) сільськогосподарська діяльність (внесення добрив, використання пестицидів та гербіцидів)

            б) промислові викиди, каналізаційні стоки.

        В зв’язку з неінтенсивним використанням меліорованих земель в сільськогосподарському виробництві, дренажні води в більшості відображають природній стан поверхневих та ґрунтових вод, який пов'язаний з геологічною будовою території дослідження, кліматом (опадами).

        Значна частина забруднюючих речовин поступає на меліоровані землі з атмосферними опадами, джерелом емісії техногенних домішок є великі промислові міста, їх вплив поширюється в радіусі багатьох  кілометрів.

            Викиди промислових домішок в повітря значно забруднюють атмосферу, а через неї впливають на інші компоненти природного середовища – опади, рослинний покрив, ґрунти, поверхневі та ґрунтові води, а також тваринний світ і людину. Мінералізація опадів, збільшуючись, понижує РН до суттєво кислих значень.

            Забруднення територій біля урбанізованих міст характеризується, як правило, підвищеним вмістом важких металів і мікроелементів в ґрунті, воді та у вирощеній с/г продукції, продуктах тваринництва.

            В зв’язку із постійним розширенням асортименту і збільшення кількості засобів захисту рослин зростає небезпека глобальних порушень в біосфері, так як пестициди та гербіциди негативно впливають на навколишнє середовище.

1.2 Аналіз та оцінка забрудненості дренажних вод та їх  співставлення з даними минулого року

            Порівнюючи кількісні і якісні результати забруднення дренажного стоку із гранично допустимими нормами (ГДК) слід відзначити наступне:

       Хімізм та обсяг дренажного стоку  на осушуваних землях Львівської області характеризуються даними спостережень на 11 еталонних системах. На них закладено 24 еталонних створи, на кожному з яких знаходяться по одному контрольному гирлу колектора, де регулярно виконуються заміри дренажного стоку і чотири рази на рік відбираються проби води на визначення хімічного складу. Такі спостереження охоплюють 48276 га, що становить 9,4% від площі осушення.

Всього за 2016 рік обсяг скидання дренажних вод з цієї  площі становив 1395,83 тис.м3., що на 361,68 тис.мменше від минулого року, що в основному, пов’язано з метереологічними умовами. Найбільший обсяг скидання спостерігався на Подільській височині (о.с.«Домажир» Яворівського району – 117,5 тис.м3 і на о.с.«Гнила Липа»  Перемишлянського району– 162,10 тис.м3). Найменший об’єм  дренажного стоку спостерігався на о.с.Болодурська Бродівського району – 15,12 тис.м3, о.с. Ставчанська Пустомитівського району – 12,49 тис.м3 і на о.с. «Жижава»  Стрийського району – 10,83 тис.м3.

        Умовно забруднені дренажні води становлять 4,66 тис.м3, що складає 0,1%  від загального об’єму дренажного стоку, а 161,19 тис.м3 забруднені, що становить 11,5% від загального об’єму дренажного стоку.

       Загальна мінералізація дренажних вод була в 2016 році в межах норми,  однак по окремих елементах (SО42-, Ca2+, сухий залишок та Fе3+) вміст їх перевищує ГДК. Концентрація розчинених мінералів дренажного стоку як правило має дещо виражену циклічність: збільшується до кінця вегетації з подальшим спадом. Мінералізація дренажних вод залежить від метеорологічних умов (інтенсивності і кількості атмосферних опадів), а також від  механічного складу ґрунтів на осушувальних системах і хімічних процесів, які в них переважають.

            Перевищення сульфатів по ГДК особливо спостерігається на осушувальних системах: Домажирській, Недільчинській, Болозівській – 103,82–1176,26 мг/дм3. В порівнянні з минулим роком концентрація забруднень на більшості осушувальних систем майже на рівні минулого року. Насичення дренажних вод сульфатами на осушувальних системах  Домажирській і Недільчинській, пов’язане також з процесами розкладу та оксидації органічних речовин (торфів), забруднення атмосферними опадами та сільськогосподарською діяльністю населення. Про це свідчить і хімізм поверхневих вод, де вміст сульфатів теж наближається до ГДК, або перевищує його.           

В 2016 році на о.с. Недільчинській, Домажирській і Спасівській виявлено незначне забруднення катіонами Са – 200,4– 486,97 мг/дм3,  що пов’язано з дещо посушливими метеорологічними умовами кінця вегетаційного періоду, що спостерігалось цього року (кінець вересня-жовтень). В порівнянні з 2015 роком концентрація дещо збільшилась. На о.с. «Домажир» виявлено перевищення  Mg – 44,99 мг/дм3 ; на о.с. «Домажир» і Недільчинська виявлено перевищення сухого залишку – 1518 – 1858 мг/дм.  Забруднення хлоридами і гідрокарбонатами відсутнє.

            Практично у всіх дренажних водах на еталонних системах області спостерігається підвищений вміст сполук заліза (Fе2О3)- 0,32-7,53 мг/дм3, концентрація їх майже на рівні минулого року. Наявність оксидів заліза вище ГДК пов’язано з процесами  інтенсивної гуміфікації і мінералізації, які проходять на меліорованих землях, а також «вторинним заболоченням», яке характерне для меліорованих земель, що тривалий час не використовуються під інтенсивне  землеробство та на технічно-несправних системах. На даних землях спостерігається випадання цінних злакових і поширення природних вологолюбивих рослин, які акумулюють в коріннях і наземній частині значну кількість рухомого заліза. Випавши в осад, сполуки заліза при повторному поступленні вод переходять в розчин в меншій кількості. Цей процес акумуляції і розчинення заліза в гідроморфних ґрунтах, що безперервно повторюється, зміщений в бік накопичення заліза в окисній формі у верхніх, добре аерованих горизонтах ґрунтового покриву.

            1.3 Перелік заходів з недопущення скидання дренажних вод, показники, які перевищують гранично допустиму  концентрацію

            Забрудненість дренажного стоку  на відзначених вище еталонних системах Львівської області проявляється в результаті  сукупної дії природних та техногенних чинників, зокрема:

            - наявністю ґрунтів та порід із підвищеним вмістом кальцію, сірки, заліза;

            - розробки корисних копалин на прилеглих до меліоративних систем територіях;

            - техногенних забруднень ґрунту, води та повітря (надлишок добрив, сміттєзвалища, викиди в атмосферу), в результаті чого на меліоровану площу поступають забруднюючі речовини;

            Спеціальні заходи  по недопущенню скидання забруднених  дренажних вод експлуатаційними організаціями  не проводились.

            Для недопущення скидання забруднених дренажних вод, показники яких перевищують ГДК необхідно:

            - зменшити техногенне навантаження забруднюючих речовин (викиди в атмосферу із промислових об’єктів, сміттєзвалища, надмірне внесення мінеральних добрив, пестицидів).

2. Висновки та пропозиції по покращенню якості дренажних вод

        На меліорованих землях еталонних систем Львівської області загальна концентрація забруднюючих речовин в дренажному стоку не перевищувала  допустимих меж. Але, по ряду окремих компонентів хімічного складу дренажної води виявлено надлишок їх вмісту.

Перевищення вмісту сульфатів на Болозівській, Недільчинській,  Домажирській, а особливо на Домажирській осушувальних системах пов’язане з процесами розкладу та оксидації органічних речовин рослинного і тваринного походження.

Вплив на дренажний стік мав місце і на більшості осушувальних систем Львівської  області - шляхом озалізнення ґрунтів (вміст від 0,32 до 7,53 мг/дм3).      Концентрація хлоридів, гідрокарбонатів на системах Львівської області не перевищує ГДК.

Виявлено незначне перевищення елементів: на о.с «Домажир», Недільчинська і Спасівська  - Са (200,4 - 486,97 мг/дм3), на о.с. «Домажир»- Mg ( 44,99 мг/дм3 ), на о.с.«Домажир» і Недільчинська  - сухого залишку (1518 – 1858 мг/дм3).  Загальні об’єми дренажного стоку по Львівській області зменшились на 361,68 тис.м3 .            Об’єм  стоку забруднених дренажних вод Львівської області  за 2016 рік складає  11,5% від загальної кількості стоку.                   

       Для охорони водних ресурсів Передкарпаття від забруднення дренажними стоками підприємствам, установам, колективним господарствам, фізичним особам слід дотримуватись господарських та екологічних вимог Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, “Водного Кодексу України” та “Закону про меліорацію”.

 

 

 

 

М А Т Е Р І А Л И

щодо спостереження за рівнями ґрунтових вод та контролю  підтоплення  земель і сільських населених пунктів по Львівській області

за період з 1.10.2015 по 1.10.16 р.р.

                        Підтоплення – явище підняття рівнів ґрунтових вод (РҐВ), яке призводить до надмірного зволоження ґрунтів, аж до повного насичення їх вологою і пов’язаних з ним істотних змін в довкіллі, порушення побутових умов життєдіяльності населення та господарської діяльності на даній території.     При цьому РҐВ на меліорованих землях залягають певний час вище 0,5 м, в сільських населених пунктах (с.н.п.) вище 1,25 м. За причинами виникнення підтоплення поділяється на природне та техногенне. Техногенне підтоплення в нашому регіоні викликане інфільтрацією вод з водосховищ та інших штучних водойм, виходом з ладу насосних станцій, захисних дамб, дренажу та інших запобіжних споруд. Підтоплення викликане здебільшого природними та техногенними факторами, головнішими з яких є підняття рівнів річкових вод, старіння та вихід з ладу осушної мережі, затоплення паводковими водами, підняттям рівнів грунтових вод в результаті шахтних виробіток. Природні фактори підтоплення на меліорованих землях пов’язані з надлишковими (більше від середньо-багаторічних) атмосферними опадами, як по тривалості в часі так і по інтенсивності, які перевищують розрахункові параметри проектів меліоративних систем:

водоприймачів – 5%, осушної мережі – 10% забезпеченостей. При таких умовах виникають аварійні паводкові ситуації.

            Території с.н.п. крім впливу ряду вищеописаних факторів мають і інші причини виникнення підтоплення – це рельєф, гідрогеологічні природні умови, недостатня організація поверхневого стоку, аварії і неполадки на водопровідних мережах та інше.

            За просторовим розповсюдженням воно поділяється на регіональне та локальне. За тривалістю дії - на постійне (РҐВ на протязі періоду не опускаються нижче вказаних меж), сезонне (РҐВ піднімаються вище критичних меж в певні періоди року) та епізодичне, коли  короткочасне підняття РҐВ відбувається періодично (з періодом у декілька років).

            Дія явища підтоплення розповсюджується на меліоровані угіддя, сільськогосподарські угіддя в зоні впливу меліоративних систем та сільські населені пункти при кризовому моніторингу режиму ґрунтових вод в зоні впливу меліоративних систем.

            В цій інформації надаються дані про основні метеорологічні елементи (середньомісячні температури повітря та суми опадів) за період з жовтня 2015 року по вересень 2016 року  включно по всіх метеорологічних станціях Львівської області, розподіл площ підтоплення меліорованих земель і сільських населених пунктів за глибиною залягання РҐВ, а також заходи необхідні для його ліквідації.

            Аналіз чинників, що впливають на рівні ґрунтових вод

       Період з 1.10.2015 по 1.10.2016 рр. за водно-температурними показниками в області був в цілому близьким до середньобагаторічних значень. Так середньодобові температури повітря за період становили 7,6-10,1 ºС, що вище від норми на 1,8 –2,5ºС, а суми атмосферних опадів 507 – 953 мм, що менше від норми на 12 – 184 мм, крім м.с. Мостиська і Рава- Руська, де випало їх більше норми на 75 – 77 мм. Випадання атмосферних опадів було дуже нерівномірним як на протязі року, так і в окремих районах області. Особливо значні атмосферні опади випали літом – у липні, але не  спричинили підтоплення сільських населених пунктів і с/г угідь.

 

2. Аналіз та оцінка гідрогеологічних умов меліорованих земель та прилеглих до них територій

Режим ґрунтових вод на осушуваних землях формувався в основному під впливом вище перерахованих кліматичних, а також  господарських умов.

Площа підтоплених (меліорованих земель) загалом по Львівській області в 2016 р. складала 11224 га, а прилеглих до них – 273 га.

            Постійно підтопленими являються 2283 га осушуваних та прилеглих до них земель, здебільшого через постійно високі РГВ (землі з неефективною роботою осушної мережі) і вихід з ладу 828 га дренажу, а також через підняття РГВ при проведенні шахтних виробіток в Сокальському районі. Найбільше таких земель знаходиться у Пустомитівському, Городоцькому, Сокальському, Самбірському і Миколаївському районах.

            На 9218 га площі земель підтоплення мало сезонний характер і з’являлось у весняний та окремі вологіші місяці літньо-осіннього періодів, в основному через замулення осушувальної мережі. Найбільше таких земель в Дрогобицькому, Самбірському, Радехівському, Пустомитівському і ін. районах.

            А епізодичне підтоплення не спостерігалось

3. Аналіз та оцінка підтоплення сільських населених пунктів в зоні впливу меліоративних систем

             Підтоплення територій сільських населених пунктів за період з 01.10.2015р. по 01.10.2016р. в зоні впливу меліоративних систем не  спостерігалося.

 

 4. Перелік  заходів з покращення гідрогеологічних умов земель і ліквідації підтоплення, що були проведені  на протязі звітного періоду

Систематично в інформаціях на передпосівний період та на середину вегетації, ЛГГМЕ подавались рекомендації з покращення меліоративного стану систем, включаючи поточний і капітальний ремонти ГТС і осушувальної мережі.

Протягом 2016 року для покращення гідрогеологічних умов (пониження рівнів ґрунтових вод) Дублянським УВГ було проведено очистку каналів внутрішньо-господарської мережі на території Пустомитівського і Перемишлянського районів обсягом 1860 м3 і 3143 м3 відповідно, вирубка чагарнику 33,1 га, і 15,8 га, ремонт ГТС 101 і 34 штук, очистка ГТС від намулу 108 і 47 шт., окошення каналів 259 га і 85 га.

Золочівським УВГ для зменшення наслідків шкідливої дії вод р. Бовдурка проведено будівництво правобережної захисної дамби і акумулюючої водойми (р-он «Бугаї») на території Бродівської м/р обсягом 5400 м3 на суму 63822 грн, проведено роботи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану русла р. Стир на території Пониковецької сільської ради обсягом 3929 м3 на суму 73,1 тис. грн., проведено роботи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану потоку на території Єлиховицької сільської ради Золочівського р-ну обсягом 856 м3 на суму 13,8 тис. грн., проведено роботи по розчищенню потоку (МК-5) щодо запобіганню підтоплення в с. Городилів Єлиховецької сільської ради.

Буським УВГ для покращення екологічного стану сільськогосподарських угідь та захисту від підтоплення присадибних ділянок на території Переволочнянської сільської ради (о/с Верхів’я р. Пустої) проведено розчистку каналів обсягом 1,8 тис. м3 на суму 57,1 тис. грн.. Проведені роботи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану русла р. Гологірка на території Куткірської сільської ради на суму 96,7 тис. грн. (повна проектна кошторисна вартість робіт на даному об’єкті - 258,9 тис. грн.). Крім того проводився поточний ремонт гідротехнічних споруд та окошення каналів на осушувальних системах району.

У поточному році для захисту с.н.п. і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод проведено очистку каналів від намулу – 5,1 км, вирубку чагарнику – 92 км, ремонт ГТС – 70 шт. у Самбірському і Ст.Самбірському районах; очистку каналів від намулу – 1,6 км, вирубку чагарнику – 62 км, ремонт ГТС – 98 шт. у Стрийському і Дрогобицькому районах; очистку каналів від намулу і чагарнику–421,2 га, ремонт ГТС-60 шт. (Миколаївського району );  очистку каналів від намулу і чагарнику – 210 га,     ремонт ГТС –31 шт. (Жидачівського району ); очистку каналів від намулу і чагарнику - 1,8 км,  ремонт ГТС – 63 шт. у Мостиському і Городоцькому районах.

   Протягом 9-ти місяців 2016 року для покращення гідрогеологічних умов (пониження рівнів ґрунтових вод) районними УВГ було проведено поточний ремонт окремих гідротехнічних споруд (ГТС), загальною кількістю 308 шт. на ряді осушувальних систем. Проведено розчистку русел рік та каналів в Жовківському районі обсягом 10,3тис.м3 (4,5 км), Сокальському – 14,2 тис. м3 (7,2 км) і Кам′янко-Бузькому – 34,7 тис. м3  (11,6 км), а також окошення берегів рік і каналів від рослинності і чагарників загалом на площі 1882 га, зокрема в Жовківському і Яворівському районах - 738 га, в Сокальському – 652 га, а також в Кам′янко-Бузькому і Радехівському районах   626,5 га.

 

5.  Висновки і пропозиції з покращення гідрогеологічних умов  земель, сільських  населених пунктів і ліквідації підтоплення

Формування меліоративного стану на осушуваних землях і прилеглих до них територіях в Львівській області відбувались, головним чином, під впливом техногенних і кліматичних чинників із врахуванням геоморфологічних, гідрогеологічних і гідрологічних умов.         

Метеорологічні умови за поточний період в окремі місяці ( липень) сприяли виникненню короткочасного підтоплення на богарних та меліорованих землях. Підтопленню, зокрема постійному, сприяв і відповідний технічний стан осушної мережі і ГТС. Він в цілому задовільний, однак на осушувальних системах виявлені численні  несправності відкритої і закритої осушувальних мереж та ГТС, в основному, внутрігосподарської.

            Для покращення гідрогеологічних умов та запобігання виникненню підтоплення меліорованих земель і с.н.п. необхідно провести такі заходи:

            - виконати очищення магістральних каналів та огороджуючої мережі від намулу, деревної та чагарникової рослинності;

            - відремонтувати гідротехнічні споруди на відкритій мережі, дренажні гирла – на закритій;

            - провести реконструкцію гончарного дренажу на площі 4588 га та побудувати його на 5265 га;

-поліпшити агрофізичні властивості ґрунтів за рахунок проведення глибокого розпушення та вапнування;

-виконати ремонтні роботи пошкоджених дамб.

Орієнтовна вартість заходів складає 31680 тис. гривень .

 

 

ІНФОРМАЦІЯ

про кислотно-меліоративний стан осушуваних сільськогосподарських угідь  Львівської області за 2015рік

            В межах Львівської області в 2015 році кислотним обстеженням було охоплено Пустомитівський, Самбірський, Дрогобицький райони, загальною площею осушуваних сільськогосподарських угідь 102373 га, що складає 20 % всієї площі осушуваних сільськогосподарських угідь Львівської області.

     Фізико-хімічний (кислотно-меліоративний) стан, який визначається реакцією середовища, на осушуваних землях, на відміну від богарних, величина дуже динамічна і є одним з головніших факторів, які формують їх меліоративний стан в цілому.

      Кислотність ґрунтів зумовлена іонами водню та алюмінію, надлишок яких викликаний дефіцитом в ґрунті основ (сполук кальцію, магнію та інших). Кількісно вона може бути виражена в мг-екв. водню на 100 г ґрунту величиною рН, яка є логарифмом його вмісту.

Значення рН сольового (обмінної кислотності) має важливе значення при встановленні необхідності проведення вапнування ґрунту. Цей показник враховується при використанні добрив. Тому в меліоративній практиці визначають в основному тільки рН сольове.

       При цьому кислою реакція середовища вважається при рН сольовому меншому 5,5, близькою до нейтральної від 5,5 до 6,5, лужною при рН сольовому більшому від 6,5. Лужність ґрунту  зумовлена підвищеною концентрацією іонів гідроокису (ОН-). Лужна реакція ґрунту в гумідній зоні викликана перенасиченням ґрунту гідролітично-лужними солями, зокрема карбонатами та гідрокарбонатами кальцію, магнію, натрію, калію.

        Робота по кислотному обстеженню і відбору зразків ґрунту виконувалась працівниками Подільської і Прикарпатської ГГМП , а лабораторні аналізи – хімічною лабораторією Львівської ГГМЕ.

 

1. Аналіз чинників, що впливають на кислотність меліорованих угідь

                        Різноманітність природних умов Пустомитівського, Самбірського і Дрогобицького районів обумовлена цілим комплексом причин, серед яких першорядне значення мають геологічна будова і рельєф.

      За геологічною будовою обстежені території розташовані в межах Подільської, Передкарпатської височин. Ці структури складені різними щодо літології породами.

      Осушувальні системи Пустомитівського району розміщені в межах Львівського плато Подільської височини. У цілому Львівське плато має пластовий тип рельєфу, який дещо порушують давні плоскодонні балки. Структурний характер рельєфу зумовлений горизонтальним заляганням неогенових пісковиків і вапняків. Четвертинні відклади відображені суглинками, супісками, пісками різної зернистості, торфами.

       Осушувальні системи Самбірського району знаходяться в межах Самбірсько-Хирівського терасового передпліччя і Верхньодністровської алювіальної рівнини. Територія характеризується чергуванням витягнутих до долин Дністра підвищених межиріч, плоскохвилястих алювіальних терас з широкими долинами, які утворюють заболочені низовини. Ці структури складені різними щодо літології породами. На первинній поверхні неогенових глин, скрізь залягають четвертинні відклади потужністю 10-25м. Вони представлені суглинками, супісками, пісками, гравійно-галечниковими відкладами, а також торфами.       

        Осушувальні системи Дрогобицького району розташовані в межах Дрогобицької передгірної височини. В рельєфі спостерігаються сполучення широких заболочених долин, глибоковрізаних потоків з увалисто-хвилястими межиріччями. На неогенових глинах залягають четвертинні відклади представлені суглинками, супісками, пісками, гравійно-галечниковими відкладами і торфами. 

        Осушувані землі Пустомитівського району складають 32936 га, з них 24411 га займають мінеральні ґрунти, 8525 га – торфоболотні в тому числі, з глибиною торфу більше 1м – 840 га. За фактичним використанням земель району рілля займає 22427 га, пасовища – 5510 га, сінокоси –4669 га, багаторічні насадження – 10 га. Загальна площа сільскогосподарських угідь складає 32618 га.  За водно-повітряними умовами у 2015 році меліоративний стан осушуваних угідь району був таким: сприятливий – на площі 13291 га, задовільний – на 17607 га, незадовільний через високі РГВ –  на 1720 га, це осушувані угіддя з технічно-несправною меліоративною мережею.      

             Осушувані землі Самбірського району складають 42049 га, з них 32277 га займають мінеральні ґрунти, 9772 га – торфоболотні в тому числі, з  глибиною торфа більше 1 м –276 га. За фактичним використанням земель району рілля займає 26279 га, пасовища –5639 га, сінокоси –8656 га, багаторічні насадження – 4 га. Загальна площа сільскогосподарських угідь складає 40578 га.  За водно-повітряними умовами у 2015 році меліоративний стан осушуваних угідь  району був таким: сприятливий – на площі 15737 га, задовільний-на 23598 га, незадовільний через високі РГВ і терміни відведення – на 1243 га, це осушувані угіддя з технічно-несправною меліоративною мережею.

      Осушувані землі Дрогобицького району складають 30013 га, з них 27545 га займають мінеральні ґрунти, 2468 га- торфоболотні. За фактичним використанням земель району рілля займає 20310 га, пасовища –4960 га, сінокоси –3896 га, багаторічні насадження-11 га. Загальна площа сільскогосподарських угідь складає 29177 га.  За водно-повітряними умовами у 2015 році меліоративний стан осушуваних угідь  району був таким: сприятливий – на площі 14400га, задовільний – на 12872 га, незадовільний через високі РГВ і терміни відведення – на 1905 га, це осушувані угіддя з технічно-несправною меліоративною мережею.                        

 

2.Аналіз кислотності угідь та їх порівняння з відповідними даними попередніх зйомок на цих площах

         В 2015 р. кислотним обстеженням було охоплено осушувані сільськогосподарські угіддя  Пустомитівського, Самбірського, Дрогобицького районів. 

         В Пустомитівському районі лужні землі (рН>6,5) займають 10883 га, нейтральні (рН 5,5-6,5) – 12475 га, кислі (рН < 5,5) –9260 га, з них 3533 га складають середньо- та сильно кислі ґрунти. Порівняно з попереднім обстеженням площі з лужними ґрунтами зменшились на 882 га, збільшились  площі з нейтральними ґрунтами на 1551 га і зменшились площі з кислими ґрунтами на 669 га. Тут спостерігаються процеси вимивання основ поверхневими і підземними стоками.

         В Самбірському районі лужні землі (рН>6,5) займають 13417 га, нейтральні (рН 5,5-6,5) –10387 га, кислі (рН < 5,5) –16774 га, з них 8531 га складають середньо- та сильно кислі ґрунти. Порівняно з попереднім обстеженням площі з лужними ґрунтами збільшились на 131 га, зменшились площі з нейтральними ґрунтами на 215 га і на 84 га збільшились площі з кислими ґрунтами. Загальне підвищення лужності осушуваних угідь відбувається на осушуваних системах складених  малогумусованими ґрунтами з легким гранулометричним складом, для якого характерна низька буферність і пов’язане з цим вимивання основ з підстилаючих четвертинні відклади неогенових мергелистих глин, а також при інтенсивному розкладі торфів, коли звільняється маса раніше закріплених органікою лужних сполук, які вимиваються дренажними водами і забруднюють поверхневі і ґрунтові . Вапнування  в районі практично не проводиться.

         В Дрогобицькому районі лужні землі (рН>6,5) займають 4400 га, нейтральні (рН 5,5-6,5) –7600 га, кислі (рН < 5,5) – 17177 га, з них 12031 га складають середньо- та сильно кислі ґрунти. Порівняно з попереднім обстеженням площі з лужними ґрунтами збільшились на 462 га, зменшились площі з нейтральними ґрунтами на 650 га і збільшились на 188 га площа кислих ґрунтів. Збільшення площ кислих грунтів повязане з спрацюванням основ та використанням землевласниками кислих мінеральних добрив.Вапнування в районі практично не проводиться.

    

3. Перелік заходів з покращення меліоративного стану за показниками кислотності угідь

      Таким чином, для поліпшення родючості і меліоративного стану осушуваних сільськогосподарських  угідь в Пустомитівському районі необхідно провести вапнування на площі 3533 га, в Самбірському районі – 8531 га, в Дрогобицькому районі – 12031 га. Норми вапнування в залежності від гранулометричного складу ґрунтів  від 4,5 до 7,0 т/га.

Висновки

       В результаті проведеного кислотного обстеження виявлено, що за реакцією середовища на осушуваних сільськогосподарських угіддях Пустомитівського району на площі 12475 га склався добрий меліоративний стан, на площі 5727 га – задовільний, на площі 14416 га – незадовільний. На осушуваних сільськогосподарських  угіддях Самбірського району на площі  10387 га склався добрий меліоративний стан, на площі 8243 га – задовільний, на площі 21948 га – незадовільний. На осушуваних сільськогосподарських угіддях Дрогобицького району на площі 7600 га склався добрий меліоративний стан, на площі 5146 га - задовільний, на площі 16431 га - незадовільний.

 

Пропозиції з покращення меліоративного стану систем оперативного та довготривалого характеру

       Для поліпшення меліоративного стану осушуваних сільськогосподарських угідь необхідно проведення вапнування на угіддях з середнім - та сильнокислим ступенем кислотності в Пустомитівському районі на площі 3533 га, в Самбірському районі на площі 8531 га, в Дрогобицькому районі на площі 12031 га. 

    На лужних землях загальною площею 28700 га, необхідно вносити органічні добрива, які покращують структуру ґрунту і прискорюють процес утворення сприятливого середовища для с/г культур.  

            Для створення оптимального водно-повітряного режиму на осушуваних землях необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі на о.с. Білківська (34 га), Ставчанська (260 га), Полтвинська (1258 га), Щирецька (73 га), Зубра (95 га)  Пустомитівського  району; на о.с. Долобівська (62га), Тершаківська (1126га), ДГД (55га) Самбірського району; на о.с.Тершаківка (1905га) Дрогобицького району.

 

 

 

 

 

 

 

 

Пошук
Веб-представництва
Контакти
  
  Львівська ГГМЕ

  вул. Л. Українки, 51, 
  с. Малехів,
  Жовківського р-ну,
  Львівської обл., 80383.

  т. (032) 224-58-39, 
  т./ф. (032) 224-58-38,
  бухгалтерія: т. (032) 224-58-93
  e-mail: lvggme@gmail.com

Архів новин

Copyright ЛГГМЕ © 2016
Конструктор сайтів - uCoz